Стрінем весноньку - весну

Відбули вже морози,

І розтанув білий сніг.

А у лісі на галяві,

Підсніжник з'явивсь на світ.

Озирнувся, роздивився,

У струмку води напився.

Розпустив свої пелюстки,

Сонцю щиро усміхнувся.

Запросив на уродини,

Лісову свою родину.

У весняному танку,

Стрінем весноньку - весну.

                     Ліва Аліна

               Захистіть первоцвіти

Знову все оживає в обіймах весни:

Промінь сонця голубить чорну землю, ліси.

Прокидається поле й розбурханий гай,

Кличе гомін лелеки, поверта в рідний край.

Тягнуть листя угору первоцвіти малі,

Наповняють красою лоно неньки землі.

І повітря розносить весняний аромат,

А зимі повороту вже не буде назад.

Придивімось пильніше до цієї краси,

Досконалістю ліній нас вражають вони.

Тільки те, що в дарунок нам далося Творцем,

Не вбиваймо, не нищім, хай не буде кінцем.

... Читати далі »

       Ключі весни

Останні подихи холодної зими

І ковдрою подекуди сніжок лежить,

Але до сонечка галявини малі

Вже гріються, розтопиться, ще мить.

І з-під землі листочки простягає

Весняний первоцвіт - то ключ весни,

До літа він нам двері відчиняє

Ще й гомонить:"Весна іде, не спи!"

Коли зігріє сонце всі луги,

Розквітне первоцвіт жовтогарячим цвітом

Та й привітається із небом голубим,

Щирим і життєрадісним привітом.

Покличе бджіл, бо ж медоносний ві ... Читати далі »