Материнське серце Ти уяви собі, те місце, Де затишно, де тепло й тихо, Де ніби світить завжди сонце Й ніколи не заходить лихо. Ти уяви, як це чудово, Коли так душу зігріває, Коли ти дивишся навколо І світ весь просто завмирає! Ти скажеш: «Чи таке можливо? Чи є це у людей, між нами?» І відповім я неквапливо: «Це місце зветься - серце мами! » Тебе там люблять і чекають І вдень й вночі, та щохвилини. Тобі там завжди все прощають, Якими б ми не були вередливими та злими. Це кожне слово з ніжних вуст, Ті теплі руки та обійми І слів її важливий зміст - Цінні поради незамінні. А кожен день – це щасливі моменти: Веселі історії, повчальні думки. Це різні, важливі для нас елементи Дарує лиш мама завжди залюбки. А знаєш, ти вже не дитина, Але для неї ти завжди мале немовля, Яке вона любить, цілує невпинно, Чекає у відповідь подяки слова. Ти вже виріс й далеко, напевно, Але вона стоїть завжди біля вікна, Дивиться в небо замріяно, дивно. Чекає тебе, чекає щодня. Ти просто прийди і скажи : « Люблю» Так ніжно і щиро, не роблячи драму, Тож висновок я короткий зроблю – Не забувайте ніколи про маму!
Маски І настає такий момент, коли не можеш зрозуміти: це ти, чи він,
... Читати далі »
Загадка Цілий рік у землі ховається, Навесні прокидається, Пелюсточки біленькі, Стебельце зелененьке. Всі квітку цю знають, Та її не зривають. (Підсніжник)
Привітання Мамо, матусю рідненька! У цей сонячний травневий день Я хочу вас привітати, Щастя й здоров’я, радості й добра побажати, Квіти, зірвані у лузі, подарувати. А найбільше прагну обійняти І руки невтомні ваші поцілувати.
Святий Миколаю! З іменинами вітаю і щиро бажаю, Щоб тебе любили дорослі й малі, Щоб пам’ятали і не забували, Завжди поважали і чекали У святкові й будні дні.
Радість Сонечко на небо вийде, Радість до малечі прийде. Буде вона у пісочку, Буде вона у таночку. Батьки будуть радіти, Що здорові у них діти.
Було це давно. Троє приятелів - Олег, Данило, Назар вирішили поїхати відпочити у гори.
День видався чудовим. По небу пливли, наче лебеді, голубі - голубі хмаринки, які іноді закривали сонечко, яке весело сміялося на небі та зігрівало усіх своїм теплом.
Друзі вирушили далеко в гори. Незчулися, як почало смеркати. Сміливці не розгубилися. Вони розпалили вогнище та просиділи біля багаття до ранку.
Українці, сприяймо торжеству правди на рідній землі
Україна – моя Батьківщина, де завжди відчинені двері в будь-який дім, де мудрі й працьовиті люди, добрі серця, щирі посмішки. Я щасливий, що тут живу, вчуся у школі, маю друзів, граю на гітарі і співаю пісень.
Чудово, що в нашій країні жива пам’ять про славних козаків, не забутий Великий Кобзар, Іван Франко, Леся Українка. Я поважаю тих людей, котрі розмовляють українською. Народ України – сильний і мужній. Я вірю в цю країну.
Я люблю своє село. Це моя святиня. Це мій оберіг і моя колиска. Я люблю радіти життю, я вмію ловити кожну його хвилину, я можу в мріях діставатися неба, я люблю підставити свої руки дощу, не боячись промокнути, я можу душею проникнути в чуже горе і підтримати людину. Хочу протягом всього життя зберегти в собі ці якості, не розміняти їх на щось інше під людським впливом, не розгубити під час боротьби із життєвою несправедливістю.
&nbs
... Читати далі »