|
Шановні відвідувачі! Ми радо вітаємо Вас на сторінках нашого сайту. Директор школи Іванна Мельник
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Головна » поетична сторінка
Материнське серце Ти уяви собі, те місце, Де затишно, де тепло й тихо, Де ніби світить завжди сонце Й ніколи не заходить лихо. Ти уяви, як це чудово, Коли так душу зігріває, Коли ти дивишся навколо І світ весь просто завмирає! Ти скажеш: «Чи таке можливо? Чи є це у людей, між нами?» І відповім я неквапливо: «Це місце зветься - серце мами! » Тебе там люблять і чекають І вдень й вночі, та щохвилини. Тобі там завжди все прощають, Якими б ми не були вередливими та злими. Це кожне слово з ніжних вуст, Ті теплі руки та обійми І слів її важливий зміст - Цінні поради незамінні. А кожен день – це щасливі моменти: Веселі історії, повчальні думки. Це різні, важливі для нас елементи Дарує лиш мама завжди залюбки. А знаєш, ти вже не дитина, Але для неї ти завжди мале немовля, Яке вона любить, цілує невпинно, Чекає у відповідь подяки слова. Ти вже виріс й далеко, напевно, Але вона стоїть завжди біля вікна, Дивиться в небо замріяно, дивно. Чекає тебе, чекає щодня. Ти просто прийди і скажи : « Люблю» Так ніжно і щиро, не роблячи драму, Тож висновок я короткий зроблю – Не забувайте ніколи про маму! Маски І настає такий момент, коли не можеш зрозуміти: це ти, чи він,
...
Читати далі »
|
|
Загадка Цілий рік у землі ховається, Навесні прокидається, Пелюсточки біленькі, Стебельце зелененьке. Всі квітку цю знають, Та її не зривають. (Підсніжник)
Привітання Мамо, матусю рідненька! У цей сонячний травневий день Я хочу вас привітати, Щастя й здоров’я, радості й добра побажати, Квіти, зірвані у лузі, подарувати. А найбільше прагну обійняти І руки невтомні ваші поцілувати.
Святий Миколаю! З іменинами вітаю і щиро бажаю, Щоб тебе любили дорослі й малі, Щоб пам’ятали і не забували, Завжди поважали і чекали У святкові й будні дні.
Радість Сонечко на небо вийде, Радість до малечі прийде. Буде вона у пісочку, Буде вона у таночку. Батьки будуть радіти, Що здорові у них діти.
|
Годівничка для синички
Ой ти, зимонько – зима!
В тебе жалощів нема:
вітер віє, ще й шумить,
за вікном мороз тріщить,
вкрила снігом наш садок,
розігнала всіх пташок.
Але ми не сумували,
...
Читати далі »
|
Зустріч із краплями дощу
Було це давно. Троє приятелів - Олег, Данило, Назар вирішили поїхати відпочити у гори.
День видався чудовим. По небу пливли, наче лебеді, голубі - голубі хмаринки, які іноді закривали сонечко, яке весело сміялося на небі та зігрівало усіх своїм теплом.
Друзі вирушили далеко в гори. Незчулися, як почало смеркати. Сміливці не розгубилися. Вони розпалили вогнище та просиділи біля багаття до ранку.
Зоряна ніч промайнула швидко.
...
Читати далі »
|
есе учня 9 класу Прокоп'яка Романа
Українці, сприяймо торжеству правди на рідній землі
Україна – моя Батьківщина, де завжди відчинені двері в будь-який дім, де мудрі й працьовиті люди, добрі серця, щирі посмішки. Я щасливий, що тут живу, вчуся у школі, маю друзів, граю на гітарі і співаю пісень.
Чудово, що в нашій країні жива пам’ять про славних козаків, не забутий Великий Кобзар, Іван Франко, Леся Українка. Я поважаю тих людей, котрі розмовляють українською. Народ України – сильний і мужній. Я вірю в цю країну.
Я люблю своє село. Це моя святиня. Це мій оберіг і моя колиска. Я люблю радіти життю, я вмію ловити кожну його хвилину, я можу в мріях діставатися неба, я люблю підставити свої руки дощу, не боячись промокнути, я можу душею проникнути в чуже горе і підтримати людину. Хочу протягом всього життя зберегти в собі ці якості, не розміняти їх на щось інше під людським впливом, не розгубити під час боротьби із життєвою несправедливістю.
&nbs
...
Читати далі »
|
Стрінем весноньку - весну
Відбули вже морози,
І розтанув білий сніг.
А у лісі на галяві,
Підсніжник з'явивсь на світ.
Озирнувся, роздивився,
У струмку води напився.
Розпустив свої пелюстки,
Сонцю щиро усміхнувся.
Запросив на уродини,
Лісову свою родину.
У весняному танку,
Стрінем весноньку - весну.
Ліва Аліна
|
Захистіть первоцвіти
Знову все оживає в обіймах весни:
Промінь сонця голубить чорну землю, ліси.
Прокидається поле й розбурханий гай,
Кличе гомін лелеки, поверта в рідний край.
Тягнуть листя угору первоцвіти малі,
Наповняють красою лоно неньки землі.
І повітря розносить весняний аромат,
А зимі повороту вже не буде назад.
Придивімось пильніше до цієї краси,
Досконалістю ліній нас вражають вони.
Тільки те, що в дарунок нам далося Творцем,
Не вбиваймо, не нищім, хай не буде кінцем.
...
Читати далі »
|
Ключі весни
Останні подихи холодної зими
І ковдрою подекуди сніжок лежить,
Але до сонечка галявини малі
Вже гріються, розтопиться, ще мить.
І з-під землі листочки простягає
Весняний первоцвіт - то ключ весни,
До літа він нам двері відчиняє
Ще й гомонить:"Весна іде, не спи!"
Коли зігріє сонце всі луги,
Розквітне первоцвіт жовтогарячим цвітом
Та й привітається із небом голубим,
Щирим і життєрадісним привітом.
Покличе бджіл, бо ж медоносний ві
...
Читати далі »
|
присвячується річниці Голодомору 1932-1933рр.
Плач душі
Сучасний світ такий різноманітний, Насичений подіями та відкриттями, Минуле ж згадуєм не часто всі ми, Часи страждань, на жаль, давно забуті нами.
Але душа не знатиме спокою, Як не пом´янемо і не вшануємо ми Тих, Хто згинув від смертельного голодомору, Кому кусочок хліба - цілий світ.
Тяжкі часи, голодні і страшні У 32-ому нам доля написала, Рукою ворога по всій нашій землі Наказ із геноцидом розіслала.
|
присвячується річниці Голодомору 1932-1933рр.
При долині кущ калини похилився. Поле, степ - усе зчорніло, Весь світ тьмою вкрився. Не бачачи сонця й світу, Пухли від голоду дорослі й діти. Бо забрали все, до зернини, Ці прокляті бузувіри. Людей загинуло багато. Вижили лише одиниці. Нехай біда не повториться На нашій землиці.
| |
|
| Свята та події | в Україні
 |
| посилання | МОН України
_______ _______ відділ освіти Миколаївської РДА _______ _______ _______ Миколаївська РДА
|
| Друзі сайту |
Держівська ЗОШ І-ІІ ст.
|
|