70 років від дня смерті Ольги Кобилянської,української письменниці(1863-1942) Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині. У багатодітній сім'ї, де було семеро дітей, вона була четвертою.
З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.
Через п'ять років після її народження батька переводять до Сучави. Там Ольга Кобилянська знайомиться з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем.
Як між родинами вцілому, так і між її доньками, зокрема Ольгою
Кобилянською і Ольгою Устиянович, зароджуються приятельські стосунки,
які триватимуть у майбутньому до кінця життя письменниці.
Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 р. — у Чернівцях. Твори
- Меланхолійний вальс,Земля,Людина,Слово зворушенного серця,Царівна (1895)
- Ніоба (1905),Через кладку,За ситуаціями (1913),Гортенза,Доля чи воля,Битва
- Фантазія-експромт,Некультурна,В неділю рано зілля копала,Юда
- Лист засудженого вояка до своєї жінки,Назустріч долі
Екранізації
За творами письменниці знято фільми: «Земля» (1954) А.Бучми,
О.Швачка, «Вовчиха» (1967), «Меланхолійний вальс» (1990, т/ф)
Б.Савченка, «Царівна» (1994, т/ф) Р.Балаяна
До речі
У Чернівцях існує єдиний в Україні Літературно-меморіальний музей
письменниці, який знаходиться у будинку, де Ольга Юліанівна жила з 1925
року і до самої своєї смерті. Там, серед численних експонатів і
особистих речей, зберігається унікальний документ — щоденник
Кобилянської. Це два загальні зошити, написані німецькою мовою і лише
деякі слова українською та польською (в їхньому домі розмовляли цими
трьома мовами). Перший запис зроблено 1 листопада 1883 року. Вона вела
їх понад сiм років, коли жила в Кімполунзі, Димці, Болехові. Майже 70
років ці раритети були за кордоном, їх зберіг і передав у музей відомий
американський адвокат Іван Панчук.
|