9.03 - День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861), українського поета, художника, мислителя
Шевченкове слово було і є таким же свіжим, діючим та закличним.
Вірші Шевченка завжди остаються цікавими для сучасників. Справдилося пророкування геніальної Лесі Українки, висловлене в поезії «На роковини» (1911) з нагоди 50-річчя з дня смерті, Тараса Шевченка:
Усе знесла й перемогла його любові сила. Того великого вогню і смерть не погасила.
Українська класична література всім своїм розвитком блискуче підтвердила це. Панас Мирний, Павло Грабовський, Іван
Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка з гідністю несли творчі заповіти Тараса Шевченка, збагачуючи скарбницю
світової літератури.
Творчість Тараса Григоровича, та вірші Шевченка влилися в нашу
променисту повсякденну дійсність, як могутня ріка вливається
в океан. Зараз, як ніколи, розкривається величезна цінність тих
високих вимог до людини, які проголосив Шевченко. «Алмазом
добрим, дорогим сіяють очі молодії» мільйонів Шевченкових
нащадків — славних своїми ділами .
«Сьогодні, — говорив Павло Тичина, — думи Тараса Григоровича Шевченка є нероздільні від дум
нашого народу. І тому народ так часто і так охоче в творчі хвилини
звертається до свого поета».
«Нев'януча художня спадщина Кобзарева, — писав Олесь Гончар — органічно входить у духовне життя
нашого суспільства, яке ставить собі на меті виховати людину високих моральних якостей, людину трудолюбиву, мужню,
чесну, вільну від обтяжливих пережитків минулого»,
Прилучення до світу прекрасного, вірші Шевченка, є важливим чинником
морального удосконалення особистості, а значить, і суспільства.
Чистою і чесною, гуманною і правдивою, працьовитою і товариською,
сповненою власної гідності і пошани до всіх, хто працює, повинна бути
людина.
В цій щедрій на
любов, добро, приязнь і взаємопідтримку людині, те, про
що мріяв, до чого прагнув досягти всією своєю творчістю Тарас Григорович
Шевченко. Це — краса, велика, всемогутня сила прекрасного.
Нагадаємо, що у своєму Щоденнику (18 листопада 1857 року)
Шевченко захоплено вигукує: «Какое животворно чудное злияние красоты на душу человека!» Краса — це вияв найвищої радості життя.
Вірші Шевченка та його творчість є
живою й діючою силою. Це прекрасно висловив Максим Рильський :
...В сім'ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він вовіки,
Як безсмертний наш сучасник.
В Тарасі Григоровичі Шевченкові ми бачимо нашого сучасника і соратника; він
дорогий, близький нам своїм немеркнучим словом, та своїми віршами, його слово
звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські
почуття, закликає до дружби і творчого співробітництва народів
світу.
МИНАЮТЬ ДНІ, МИНАЮТЬ НОЧІ
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь...
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої;
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити, А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати,
І спати на волі -
І заснути навік-віки, I сліду не кинуть
|