присвячується річниці Голодомору 1932-1933рр.
Плач душі
Сучасний світ такий різноманітний, Насичений подіями та відкриттями, Минуле ж згадуєм не часто всі ми, Часи страждань, на жаль, давно забуті нами.
Але душа не знатиме спокою, Як не пом´янемо і не вшануємо ми Тих, Хто згинув від смертельного голодомору, Кому кусочок хліба - цілий світ.
Тяжкі часи, голодні і страшні У 32-ому нам доля написала, Рукою ворога по всій нашій землі Наказ із геноцидом розіслала.
І скільки сліз ввібрала рідная земля Не зможемо порахувати ми ніколи... Скорбота, біль, журба уся, Ми за стражденних молимось до Бога.
Плаче душа за всіх тоді загиблих, І свічка пам´яті ніколи не згорить, А колосок пшениці на могилах Тихенько шепоче:"Згадуємо кожну мить".
Не забувай, людино, ті часи Голоднії роки великої руїни, До кожної душі, ти донеси Цю темну драму неньки України.
Як знищити хотіли весь Козацький Рід, Не зброєю уже, а просто куснем хліба... Отримали ж, стократ сильніший ще нарід, Весь в синьо-жовтих стягах від землі до неба! |